Прозорість та інформаційна відкритість закладу
Дитяча творчість
Безпека та здоровий спосіб життя
Професія тижня

Історія Кочетка

Видатні діячі, життя яких пов'язене з Кочетком

З церквою і Кочетком пов'язані імена видатних діячів того часу. Біля храму був маєток філософа і психолога професора Московського університету - засновника науки філософії в Росії - Миколи Яковича Грота /1852-1899рр./ Він у Кочетку з великою сім'єю понад 20 років відпочивав і багато працював над всесвітньовідомими трактатами. Він - син відомою професора Петербурзького університету Якова Карловича Грота, автора першого Словаря русского языка, створеного за проханням імператриці Катерини II. Яків Карлович був знайомий з Пушкіним, Криловим, Державіним і іншими відомими літературними діячами, родичем письменника Купріна, мандрівника П.Семенова - Тянь-Шанського.

У М.Я.Грота було два сини: Лев (на честь приятеля і кума Льва Толстого) і Олексій, який з 1930 по 1965 рік жив у Кочетку, був художником, учителем іноземної мови, відомим селекціонером.

І ще ми пишаємося тим, що в Кочеток у гості до Гротів часто приїздив Лев Толстой, любив тутешні місця, милувався красою нашого краю.

Стежками Кочетка проходив Г.С.Сковорода (1722-1749рр.), прямуючи на Новий Бурлук, і приятель Т.Г.Шевченка, художник і прозаїк Яків де Бальмен, який служив у Артемівці (Бєлгородський полк). Навколишнє повітря, цілюща вода, явленна ікона Володимирської Божої Матері, з якою проходили хресні ходи від Кочетка до Зачуговки двічі на рік приваблювали людей. Великий художник І.Є.Рєпін (1844-1930рр.) зі своїх кочетоцьких вражень напише потім 3 картини - Явленная, Крестный ход в дубовом лесу, Крестный ход в Курской губернии, і ними він обезсмертить наш край.

Згадуючи хресний хід у Кочетку, він писав у книзі Далекое близкое про те, як багато людей - паломників з хоругвами і іконами йшли лісом. По тенистому лесу толпа рассыпалась так красиво, пятнами освещалась в густом орешнике, дети звонко хлопали по кленовым листьям.

У середині XIX століття населення Кочетка жило бідно: не було ні інвентарю, ні тягла для обробітку землі, одежу виготовляли самі, пряли нитки, ткали полотно. Для зимової одежі обробляли овчину, шили кожухи, валяли валянки, самі вичиняли шкіру для взуття і для збруї. Головним заняттям було землеробство. У зимовий час ходили на лісорозробки в лісництво.

Новітня історія рідного краю розпочалася з грудня 1917 року.



Микола Якович Грот
(1852-1899)



Григорій Савич Сковорода
(1722-1794)



Ілля Рєпін
(1844-1930)


Картини Рєпіна